Історія

Початок великого шляху

Запорізький коксохімічний завод був введений в експлуатацію 15 квітня 1934 року. З цього дня почалася історія його становлення та розвитку.
Споруджений власними силами, за вітчизняними проектами, з вітчизняних матеріалів, без допомоги іноземних фахівців завод став надалі найбільшим спеціалізованим підприємством галузі. В 1939 р. було завершено його будівництво в складі чотирьох коксових батарей по 69 пічних камер і повністю освоєна проектна потужність 1,3 млн. т на рік валового коксу 6%-ої вологості.
У своїй 85-річній історії завод пройшов нелегкий шлях випробувань, що випали на долю багатьох підприємств України: евакуацію на Схід в м Кемерово, повне руйнування під час війни, відновлення з руїн у 1943 р. відразу після визволення м. Запоріжжя.

Післявоєнна історія

В 1947 р. був виданий перший післявоєнний кокс, а в 1951 р. завод був повністю відновлений.

У 1953-1957 рр. тривав його подальший розвиток: були побудовані коксові батареї № 5, 6, смолопереробний і пекококсовий цехи, цех сіркоочищення, вуглезбагачувальна фабрика. Це дозволило збільшити його потужність з виробництва коксу до 3,0 млн.т/рік. Завдяки постійному пошуку нових рішень, підвищенню рівня механізації і автоматизації технологічних процесів, вдосконалення технології, підвищення культури та естетики виробництва, вирішення екологічних проблем здійснювався подальший гармонійний розвиток заводу в 70-х роках минулого століття. Він перетворився на підприємство з повним циклом переробки вугілля, випалювання коксу, вилучення цінних продуктів коксування, очищення стічних вод та ін.

Новаторські ідеї

Новаторство стало традицією запорізьких коксохіміків: вони першими в галузі освоїли схему диференційованого дроблення великого концентрату на Уоф, впровадили в шихту 45% газового вугілля, освоїли технологію збагачення і підготовки до коксування шихти з вугіллям Західного Донбасу, виробництво змішаних солей і чистого роданистого натрію з стічних вод цеху сіркоочистки, отримання електродного пеку для Дніпровського електродного заводу і багато іншого.

Нове життя заводу

У 1979-1985 рр. були здійснені третя реконструкція заводу і його технічне переозброєння з метою підвищення технічного рівня і вирішення найважливіших екологічних проблем у зв’язку зі зносом основних фондів.
Були споруджені і введені в експлуатацію комплекси двох коксових батарей продуктивністю 925 тис.т в рік кожна, а в 1983-1984 рр. були перекладені в існуючих габаритах дві батареї № 5, 6 з об’ємом пічних камер 21,6 м3, продуктивністю по 440 тис.т/рік валового коксу 6% -ої вологості за проектом Гіпрококсу. Проектна потужність з виробництва коксу 2,73 млн.т/рік була заводом успішно освоєна.
Одночасно з реконструкцією коксових батарей були реконструйовані об’єкти цехів уловлювання, енергопостачання, а також залізничний, вуглепідготовчий цехи, частково – смолоперегонний. Були споруджені екологічні об’єкти: біохімічна очистка стічних фенольних вод, безпилової видачі коксу, закритий цикл кінцевого охолодження коксового газу, бездимне завантаження шихти в камери коксування; збільшена газощільність дверей коксових печей висотою 7 м за проектом заводу «Славтяжмаш» та ін.
Завдяки творчій співдружності з рядом провідних науково-дослідних і проектних інститутів України постійному технічному пошуку, інженерної наполегливості, ініціативи в 1991-1999 рр. були розроблені і впроваджені принципово нові технічні рішення, що дозволили заводу вижити в цей складний період. Перш за все, починаючи з 1994 р. підприємство стало безвідходним, був припинений вивіз в відвальне господарство хімічних відходів і налагоджено виробництво з них котельного палива, в’яжучих для дорожнього будівництва.

Нарощування сил

У 90-ті роки минулого століття колектив підприємства освоїв нові для коксохімії технології: виробництво бензину марки А-76, переробку газового конденсату з виробництвом прямогонного бензину, отримання дизельного палива, мазуту, а також виконав ряд заходів, спрямованих на оздоровлення екологічної обстановки на заводі, – освоєна стаціонарна УБВК на коксових батареях № 1, 2-біс, виконана за проектом КБ «Славтяжмаш» модернізація дверей на цих же батареях, встановлені краплевідбійники на всіх вежах гасіння коксу, впроваджені пневмо ущільнення кришок стояків і гідроінжекція на коксових батареях та пекококсових блоках.
Для збереження кладки пічних камер з 1997 р на заводі здійснювався їх «гарячий» ремонт способом керамічного наплавлення і «сухого» торкретування жароміцним бетоном за методом німецьких компаній. У хімічних цехах для зниження і запобігання викидам шкідливих речовин були впроваджені колекторні системи, установки каталітичного допалювання викидів шкідливих речовин при навантаженні продуктів ректифікації сирого бензолу, кам’яновугільних масел, смоли і ін. Виконання згаданих заходів дозволило скоротити питомі викиди шкідливих речовин в атмосферу. За впровадженим робіт підприємство отримало понад 30 патентів України.
При переході до ринкової економіки заводу, поряд з екологічними проблемами, доводилося вирішувати проблеми, пов’язані зі зниженням витрачання води і енергоресурсів. У липні 1997 р підприємство припинило скидання умовно чистих вод в шламонакопитель металургійного комбінату «Запоріжсталь».

Нова історія

У 2002 р. в цеху смолоперегінного виробництва введена в експлуатацію установка для виробництва гранульованого електродного пеку за німецькою технологією.
У 2003-2006 рр. заводом спільно з АТЗТ НТП «Котлоенергопром» (м.Харків), УХІНом і Гіпрококсом розроблений проект і споруджені два котельні комплекси загальною продуктивністю 235 т пари на годину; освоєна нова технологія вогневого знешкодження та утилізації тепла димових газів від коксових батарей № 1, 2-біс. Поряд з отриманням власної дешевої пари технологія дозволяє знизити вміст у викидах димових газів коксових батарей NOх в 1,5-2 рази і СО на 90-100%.
У 2008 р. в промислову експлуатацію запущений турбогенератор потужністю 6 МВт для виробництва власної електроенергії.
У 2012-2013рр. підприємством розроблена і освоєна технологія виробництва коксу доменного поліпшеної якості марки КДМ-1 в умовах міжбасейнової сировинної бази коксування для доменних печей металургійного комбінату ПАТ «Запоріжсталь», обладнаних технологією вдування ПВП. З середини 2012 р ПрАТ «Запоріжкокс» на всіх батареях виробляє кокс поліпшеної якості з системою управління імпульсним гасінням коксу на коксовій батареї №2 Біс.
У 2013р. підприємством освоєне виробництво ливарного коксу марки КЛ більше 80 мм. У 2012р. здійснено промислову реалізацію технології спільної переробки кислих смолок ректифікації і сульфатного відділення з передачею в шихту на коксування. Вперше у вітчизняній практиці розроблена і впроваджена в постійний контроль методика визначення готовності коксу методом визначення об’ємного виходу летючих речовин.

«Запірожкокс» сьогодні

Починаючи з 2015 року, підприємство в складі компанії «Метінвест», реалізує масштабні інвестиційні проекти.
На реалізацію програми технічного розвитку в 2017 – 2018 рр. компанія виділила понад 1.5 млрд грн. Левова частка інвестицій спрямована на проведення капітального ремонту основного технологічного устаткування коксових батарей. Він виконується в складних умовах діючого виробництва, що дозволяє не зупиняти випуск коксу. Поетапна реконструкція коксових батарей № 5 – 6 розрахована до 2021 года. Капітальний ремонт обладнання забезпечить стабільність якісних характеристик коксу і зниження негативного впливу на навколишнє середовище.
ПрАТ “Запоріжкокс” системно реалізує комплексну програму з екологічної модернізації виробництва. За 2017 рік на реалізацію екологічних заходів підприємство направило 52 млн грн. “Запоріжкокс” реалізує проекти з охорони водного басейну р. Дніпро. Понад 15 років підприємство не здійснює скидання води в зовнішні мережі, за рахунок замкнутого циклу виробничих і технологічних процесів.
У 2018 році “Запоріжкокс” виконав капітальний ремонт аеротенках № 7, призначеного для біохімічної очистки стічних вод. Складна система очищення промислових і стічних вод підтримує життєдіяльність мікроорганізмів, які очищають воду від шкідливих домішок до гранично допустимих норм. Після очищення, вода повторно повертається у виробничий цикл підприємства, повністю виключаючи скидання промислових вод підприємства в річку Дніпро.
У 2019 році «Запоріжкокс» в рамках стратегії технологічної модернізації Групи Метінвест запустив в роботу нову лінію грануляції електродного пеку «ЛІГРАН №2» в цеху смолоперегінного виробництва. Інвестиції склали 152 млн гривень. Устаткування нової лінії грануляції виробництва компанії Sandvik (Швеція) дозволить «Запоріжкоксу» повністю перейти з виробництва рідкого пеку на гранульований і збільшити його виробництво майже в два рази – до 49 тисяч тонн пеку на рік.
«Запоріжкокс» є одним з найбільш енергоффектівних підприємств галузі. Фахівці підприємства розробили і впровадили ряд інноваційних проектів з економії енергоресурсів. Зокрема, створено перше в коксохімічній галузі відділення стабілізації тиску коксового газу на основі м’яких резервуарів – газгольдерів. Працює унікальна установка утилізації тепла димових газів коксових батарей.
Перший у галузі – спільний проект з ПАТ «Запоріжсталь» з обміну вторинними газами, що дозволило підприємствам значно скоротити використання природного газу і отримати синергетичний ефект у сумі понад 200 млн грн. щорічно. Потужності «Запоріжкоксу» дозволяють сьогодні забезпечувати себе електроенергією власної генерації, а також передавати її надлишок комбінату «Запоріжсталь». В цілому, проекти енергозбереження приносять підприємству понад 130 млн грн. економічного ефекту на рік.

Завод – місту

Завдяки своїй успішній діяльності в останні роки підприємство збільшує виплати до бюджетів всіх рівнів та входить в число найбільших платників податків Запорізької області. Крім цього, «Запоріжкокс» додатково інвестує кошти у соціальні проекти нашого міста, спрямовані на розвиток охорони здоров’я, освіти, культури, спорту, благоустрій.
Зокрема, у 2018 році завдяки спільним зусиллям підприємства і громадськості в дитячій лікарні № 5 відкрито кабінет реабілітації, в обласному будинку дитини «Сонечко» обладнана кімната Монтессорі-терапії, закуплено спеціалізоване обладнання, проведено озеленення та благоустрій території міської лікарні № 4, дитячого закладу № 199, навчально-виховного комплексу № 111, і т.д. «Запоріжкокс» усвідомлює свою відповідальність за розвиток міста, в якому живуть співробітники та їх сім’ї.
За 85 років у розвиток заводу величезний внесок внесли сотні і тисячі працівників виробництва – від заклавших славу рідного заводу до тих, хто продовжує працювати. Головні складові успіху – міцний і надійний колектив підприємства, самовіддану працю робітників, інженерів, керівників, тісний взаємозв’язок поколінь коксохіміків, дбайливе збереження і примноження славних традицій.

Стратегія Запоріжкоксу сьогодні – це вдосконалення і розвиток. Серед перспективних напрямків діяльності Запоріжкоксу: підвищення ефективності виробництва, будівництво нових потужностей з випуску коксу, модернізація хімічних цехів, енергетична ефективність та екологічність виробництва.

Меню